ЧОРНОМОР’Я – КОЛИСКА ЦИВІЛІЗАЦІЇ РОДОВИХ РІК.
Частина 1. Україноцентризм.
Огляд англомовних джерел. Дмитро Федоров
Світлина 1. Схема Африки та Євразії 20 000 років тому. Червоним показані території які були затоплені із часу останнього Льодовика.Червоним позначені території, які були затоплені після останнього Льодовикового періоду 12000 – 8000 років тому. Червоні території навколо Чорного моря – це 8000 років тому, і відповідно географічним особливостям найбільша територія затоплена на землях сучасної України.
ТРИ ТЕЗИ:
- ХТО КОНТРОЛЮЄ МИНУЛЕ – ТОЙ КОНТРОЛЮЄ МАЙБУТНЄ.
- ХТО КОНТРОЛЮЄ СЬОГОДЕННЯ – ТОЙ КОНТРОЛЮЄ МИНУЛЕ.
- ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА – ТО СПРАВА КОЖНОГО, ХТО ХОЧЕ ЗМІНИТИ НАШЕ МАЙБУТНЄ.
Україна повинна вирватися із лівомарксистської ідеології, приправленої «русским миром» та попівством. Сучасні індійські дослідники стверджують, що лівомарксистська ідеологія зруйнувала більше їх культурно-історичний спадок, ніж колоніальна залежність. Тому що ця ідеологія є крайній випадок догматизму. Упередженого догматизму – коли вже наперед (сильними світу цього) задана схема історичного розвитку, а відступ від неї карається усією силою держави. То прийшов час зламати нашарування упередженого догматизму.
Для того треба знайти власну опорну точку. Як казав знаменитий Архімедес : «Надайте мені точку опори – і я переверну Землю!». Така точка опори є – україноцентризм. Ми повинні бачити світ власними очима, і аналізувати джерела інформації під своїм власним кутом зору. Тому вийдемо за межі «общєствєнно-історічєских формацій», та почнемо битву за минуле із географії. Треба переміщуватися не тільки у часі, але і у просторі
Світлина 2. Пік останнього льодовикового максимуму – 20 000 років тому. А територія України, особливо навколо тодішнього озера була своєрідною кліматичною оазою. Льодовик перекривав Кавказ, Карпати та Альпи – на Півночи була 2 км стіна льодовика – практично вздовж сучасного нашого північного кордону. Знаменитий Скитський квадрат Геродота географічно та кліматично був визначений 20 000 років тому щонайменше.
Акцентуємо увагу саме на цьому відрізку часу, тому що згідно найновішим комплексним генетичним, палеокліматичним, археологічним, геологічним дослідженням і в руслі теорії походження сучасної людини із східної Африки, і відповідно альтернативним торіям «мозаїчного походження людини», доведено, що орієнтовно 40-45 000 років тому під час тимчасового потепління, люди одного коріння двумя групами із території Анатолії (сучасна Туреччина) рушили до Європи – одна через Балкани, взовдж долини Дунаю, інша вздовж східного узбережжя тодішнього озера, маючи Кавказ праворуч. Група на території України далі рухатися ніяк не могла. Їх називають залишенці – вони були ізольовані не менше 20 000 років.
Світлина 3. Ця генетична схема показує стан розповсюдження людства саме на час останнього Льодовикового максимуму.
Червона точка на схемі – залишенці, ізольована група та території України. Друга гілка залишилася на території сучасних Іспанії та Франції. Але вони мали перед собою простір Антлантичного океану. Зверніть увагу на сіру точку на східному узбережжі сучасних США. Сірим кольором автори (Оппенгеймер) показують групи, які не були абсолютно ізольовані, а мали можливість руху.
Українська група, напевно, і не шукала можливостей рухатися кудись ще, бо опиралася на прісноводне озеро на місці Чорного моря, мала цілком поміркований клімат на території суходолу на 200-250 км на південь від сучасної Одеси. Тоді палеоріки Дунай, Дністер, Буг, Дніпро, Дон, Кубань були значно потужнішими, клімат змінювався від лісостепового вздовж берегів озера до тундрового в межах сучасного Полісся та Чернігівщини. Тут була оаза не тільки для людей, але й для тварин. Плюс рибні ресурси рік. Останні дослідження євпропейців доводять, що вже за часів землеробства 5000-6000 років тому, населення на берегах Дунаю мало також за харчову базу рибні ресурси ріки. То, безумовно, люди на берегах українських рік також мали такий ресурс.
Історія не є примитивною «боротьбою класів». Тому давайте поглянемо ширше. Земля є часткою Всесвіту. І всі події, зміни клімату, катастрофи, вимирання одних видів, зв’явлення інших, зміни історичного та до-історичного розвитку людства – прямо чи опосередковано зв’язані із подіями у Космосі. Не конфлікт «праізвадітєльних сіл та праізводствєнних атнашеній», а Космічні сили є рушієм історії.
Це знали давні наші предки, і знали, що процеси у Всесвіті йдуть по витках спиралі – бо таким є рух нашої планети, нашої Сонячної системи навколо Галактичного Центру.
Тому детальніше про наш найближчий Всесвіт та Сонце, що задає ритм Життя на нашій планеті. Продовження Частина 2. Сонце – наш бог.