ЧОРНОМОР’Я – КОЛИСКА ЦИВІЛІЗАЦІЇ РОДОВИХ РІК.
Частина 4. Навколо Чорного моря.
Огляд англомовних джерел. Дмитро Федоров
Світлина 16 показує загально відому схему родповсюдження Культури Кукутени-Трипілля від сучасної Румунії до України. Заштрихована частина сучасного Чорного моря орієнтовно показує ту частину шельфу, яка найбільше була затоплена катастрофою 7500-8000 років тому. Найбільша територія йде у бік сучасної України завдяки рельєфу місцевості. А розповсюдження культури Кукутени-Трипілля наче відповідає контурам затопленої території. У тодішніх людей зовсім не було часу – нагадаю ця територія була затоплена за всього 300 днів. Вода прибувала буквально на очах тодішніх мешканців. І рятуватися треба було негайно. Заштрихована частина моря 7500 років тому ще була суходолом. І вся ця територія була затоплена за 300 днів. А згодом, майже паралельно тій землі, і незвідки з’являється археологічна культура, яка отримала назву Кукутени-Трипілля. За твердженням археологів (у приватних бесідах) найдавніші їхні поселення були у вигляді напів-землянок, і тільки згодом з’явилися широко відомі мегапоселення. Але при тому навіть у землянках люди вже бути носіями певного знання.
Світлина 17. Реконструкція трипільського поселення на високому мисі, але біля річки. Музей Легедзине. На світлині 17 показана реконструкція поселення трипільців на основі розкопок у селах Майданецьке, Талянки – Черкаська область із музея Заповідник Трипільська культура, село Легедзине, Черкаська область, фото автора. Хати розташовували концентричним колами, селилися на узвишші, як правило, на мисах із трьох сторін оточеними річками. Вони точно не уявляли себе без річок. Як і сучасні українські села, між іншим.
Світлина 18. Непрямі докази із сучасної Болгарії. Знамените поховання. Варненський некрополь.
Знахідки у Варні – це поховання, які датують 6400 років тому, які виникли практично на рівному місця за 1500 до Єгипту, бо у тій місцевостя нічого не передувало таким розкішним похованням. Але тодішні мешканці вже мали зв’язок по всьому Світу. Це встановлено за походженням мінералів, які знайшли у похованнях. Золото вважають добутим в межах сучасної Туреччини, коло відомої турецькї Трої на узбережжі проливу Дарданели. Плюс металургія задовго до визнаної межі мідного віку. Температура топлення золота 1064С, яку не можна досягти простим спаленням дров. А значить, люди вже тоді мали певні продвинуті технології. Більше того – золото не валяється під ногами. І вміст золота у тих покладах 3 – 5 гр на 1000 кг руди. Отже, треба знання, щоб віднайти поклади, та відділити золото від руди. І на те треба мати час – а це ніяк не в руслі догматичної схеми про «пєрвабитних людєй». Тим більше – у них за догмою існував первинний комунізм – для чого їм золото? Тим більше, що із 352 поховань, що були досліджені болгарськими археологами, золоті вироби були тільки у 5-тьох. І тільки у похованнях чоловіків. А ще були три поховання без покійників, але прямо засипані золотими виробами…І тут важливо: чоловічі поховання мали випростаний кістяк на спині, а жіночі поховання мали кістях зв’язаний у формі ембріона.